Історям властиво повторюватись. Свого часу пісня про яку піде мова викликала у мене поблажливу посмішку, оскільки асоціювалися у мене з чимось неймовірно архаїчним, бо на той час уже були Pink Floyd і Led Zeppelin і Deep Purple, Uriah Heep, але з плином часу моє ставлення до неї змінилось.
Так, історям властиво повторюватися. Історія похожа з піснею Elvis Presley "Can't Help Falling in Love", який був по суті перекладом французької пісні кінця 18 століття Plaisir d'Amour. Ця істрія про яку піде мова майже дзеркальна, оскільки і цей американський хіт є переспівом французької пісні, але вже другої половини 20 століття.
Ставши прем’єрною для її англомовного виконавця Frank Sinatra уперше ця пісня прозвучала не в Америці, а у Франції у виконанні французького композитора і співака Claude Francois. Одже у США "My Way" ("Мій шлях"), у Франції, як завжди, - "Comme d'habitude".
Якщо б не нещасний випадок що стався 11 березня 1978 року, який забрав життя 39-річного Claude Francois, ми можливо б мали змогу й досі слухати і захоплюватися ним подібно до його сучасника Charles Aznavour, бо від самого початку карєри Claude славився оригінальними творчими знахідками, які у другій половині 60х піднесли його на олімп слави. Він був одним із перших виконавців, що використав жіночий балет в якості підтанцьовки. За свою коротку карєру співака Francois став чи не рекордсменом за кількістю переспівів американських та англійських джазових, блюзових та R'n'B композицій від Pete Seeger на Neil Sedaka до Johnny Cash та The Beatles. Втім він і сам писав музик, "Comme d'habitude", одну із відоміших своїх композицій Claude написав 1967 року разом із Jacques Revaux, адаптувавши текст Gilles Thibaut. Якраз у цей час Claude порвав стосунки зі своєю пасією France Galle і пісня "Comme d'habitude" як найкраще ілюструвала причину їхнього розриву.
"Я прокидаюся і торкаю тебе,
Ти не реагуєш як завжди.
Я знову торкаюся твого тіла,
Мене охоплює жах, -
Настільки ти холодна,
Як завжди.
Моя рука погладжує твоє волосся,
Майже проти моєї волі,
Як завжди.
А ти повертаєшся до мене спиною,
Як завжди."
Від повторення вислову "як завжди" у кожній стофі виникає почуття безвиході і неймовірної нудьги, яку мали б переживати він і вона.
Ніщо так легко не передається від країни до країни як музика...
Так сталося із піснею Claude Francois. Канадський композитор і співак Paul Anka почув "Comme d'habitude" під час свого візиту до Парижу і не минуло і року як за океаном пісня "Як завжди" стала "Моїм шляхом".
Paul Anka отримав дозвіл від Claude Francois на переклад "Comme d'habitude" англійською, до того ж цілком безкоштовно. У звязку із таким ексклюзивним правом світ не почув іншої версії пісні, який зробив американський співак David Bowie, щоб не порушувати авторських прав Paul Anka Bowie так її і не випустив, а якби це сталося ми можливо б тоті говорили не "My Way", а про "Even a Fool Learns to Love", тобто "Навіть дурень вчится любити", - так називалася пісня Claude Francois у перекладі David Bowie.
Адаптація ж пісні Полом Анка одразу стала хітом, оскільки писалася спеціально для зірки естради і кіно Frank Sinatra. І тим самим викликала захоплення у Claude Francois для якого Sinatra був ідолом.
Paul Anka не став перекладати буквально депресивний текст французької пісні, утім як зізнався він сам, ідея англійського тексту виникла у Пола під впливом не менш депресивної ситуації, в яку потрапив сам Sinatra.
"Я полишаю це, я втомився. Під три чорти...", - приблизно так 1969 році, Frank Sinatra заявив своє бажання полишити сцену і Paul Anka, який був свідком подібного одкровення маестро вирішив зробити подарунок американському співаку, написавши текст пісні від його імені.
Одного разу на концерті анонсуючи "My Way" Sinatra пожартував, - "А зараз прозвучить гімн і ви повинні встати". Оскільки ця пісня набула зовсім інакшого загальнолюдського звучання торкаючись найпотаємніших фібрів людської душі. І тому приміряли її на себе і старі і молоді виконавці, і англомовні і не зовсім, з різними аранжуваннями, з різними підтекстами, але з неодмінною думкою про підбиття якщо не остаточних, то принаймні проміжних підсумків прожитих днів.
Важко уявити що коїлося у душі Frank Sinatra, коли він почув "My Way" у іншому виконанні. 1994 року, за три роки до смерті Sinatra був присутній на концерті трьох мабуть найвидатніших тенорів останніх років, - Placido Domingo, Jose Carreras і Luciano Pavarotti, які як дарунок американському співаку виконали "My Way". Те що побачила публіка, - це сльози у очах Sinatra і вигуки "Браво!".
Автор англійського тексту Paul Anka також не утримався від спокуси заспівати "My Way" по своєму і мав на це очевидно всі права. Уперше він виконав цю пісню ще 1969 році і неодмінно повертався до неї упродовж всієї своєї кар’єри. Після смерті Frank Sinatra у 1998 році Paul Anka вніс корективи у текст пісні, перетворивши її на оду американському співаку.
"Він любив. Він сміявся і плакав.
У нього було багато втрат,
Але він усе робив по своєму."
Попри застереження Paul Anka не виконувати "My Way", король рок-н-ролу Elvis Presley включив у свій репертуар на початку 80х років і виконував її аж до смерті у 1977 році. Анка аргументував свою позицію тим що "My Way" не зовсім личить Елвісу. Співак натомість притримувався протилежної думки. У січні 1973 року Elvis Presley виконав цю пісню під час шоу "Привіт із Гаваїв" (оригінальна назва - Aloha From Hawaii), яке транслювалося на 43 країни світу. За приблизними підрахунками виступ Елвіса побачили приблизно один мільярд глядачів.
"A Mi Manera"("По моєму"), - так зазвучала пісня "My Way" іспанською мовою у виконанні "циганських королів". "Gipsy Kings" включили кавер на цю композицію в одноіменний альбом 1988го року, а через два роки після загальноамериканського турне, музиканти гурту, члени двох сімей Reyes і Baliardo представили цю пісню публіці для якої "My Way" була як рідна. За текстову основу музиканти взяли не французьку лірику Клода Франсуа, а американську Пола Анка. Але якщо іспанський текст був перекладом, хоч і приблизним англійського, то аранжування зазнало кардинальних змін. "A Mi Manera" звучить у стилі фламенко.
Іспанською мовою але вже в іншому аранжуванні, голосом американського комедійного актора Robin Williams заспівав пінгвін Аміго Рамон, ховаючись за спиною королвського пінгвіна Мамбла у повнометражному анімаційному фільми "Роби ноги" (оригінальна назва - Happy Feet), австралійського режисера George Miller. Цією піснею безголосий Мамбл за підтримки пяти інших Амігос намагається завоювати серце красуні Глорії, ...але краще б він танцював.
А просто Robbie Williams виконав цю пісню по своєму у Royal Albert Hall, у Лондоні 2001 року. Вибір цієї композиції англійський співак і композитор пояснював тим, що ще змалечку був палким прихильником Френка Сінатри. Родзинкою виступу в Albert Hall стало те, що англійському виконавцю підспівував увесь зал. У Великій Британії такаж популярна пісня як і у США.
Цілком інакше зазвучала "My Way" у виконанні бас-гітариста англійського панк-рок гурту "Sex Pistols" Sid Vicious. Бунтівний, анархічний підхід до, по суті, класичної композиції призвів до майже цілковитого спотворення і тексту і гармонії, але як це не дивно 1978 року цей кавер посів аж сьоме місце в британських чартах. Нічого дивного, на другу половину 70х років минулого сторіччя припадає пік популярності панку, а Sex Pistols і стояли у його авангарді.
Сказати що пісня "My Way" одна з найпопулярніших у світовій культурі означає нічого не сказати, бо переспівали її понад півтора ста виконавців. А найкращим свідченням її попурярності може бути навіть не кількість каверів, а те що наприклад у Великій Британії вона є неодмінним музичним фоном похоронів. А по-друге вона була і залишається однією з найбільш затребуваних у відвідувачів караоке барів по всьому світу. Відомий навіть випадок, коли під час виконання цієї пісні у одному таких закладів на Філіпінах викликало масові безпорядки. Можливо відвідувачі мали не надто милозвучні голоси? Але що це ми про закордон?!! І у нас хіт Френка Сінатри не менш популярний.
Метр радянської естради Иосиф Кобзон включив кавр на "My Way" у програму ювілейного концерту присвяченого своєму 70-річчю. Російською мовою головна строфа пісні зазвучала як "Мой путь". Текст написав один із найвідоміших авторів пісенників Илья Резник. Як зізнався сам виконавець, вибір цієї пісні з репертуару американського співака не випадковий, оскільки впродовж десятиліть Иосифа Кобзона не раз порівнювали з Френком Сінатрою.
Український рок гурт "Океан Ельзи" на чолі із Святославом Вакарчуком виконав "My Way" по своєму, англійською мовою і у супроводі симфонічного оркестру. 2002го року в Національному палаці "Україна" "Океан" у так званому золотому складі дав свій перший сольний концерт спільно з симфонічним оркестром "Ренесанс". Відтак програма концерту вийшла не рокова, а радше акустично-симфонічна. Пісня "My Way" була єдиною, яку Святослав Вакарчук заспівав англійською. Якщо зважити на підтекст, що ця пісня є підсумування певного етапу життя чи творчості, то включення її в програму концерту виявилося пророчим. Згодом золотий склад "Океану Ельзи" кардинально змінився. У 2004му рок-гурт покинули бас-гітарист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров, а за рік Дмитро Гудімов.
Ще один чоловік заспівав цю пісню. Зробив це журналіст, ведучий новин і ранкового шоу Руслан Сєнічкін (Руслан Сеничкин) на шоу "Голос країни. Нова історія" у 2012-му році.
Ось такий шлях цієї пісні від мелодраматичної і навіть депресивної "Comme d'habitude" Клода Франсуа до пафосної "My Way" Фрека Сінатри. І не треба бути провидцем аби сказати що на цьому її життєвий шлях не завершується.